Дубровицький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №5 "Світлячок" 

Поради батькам щодо підготовки дитини до навчання в школі

   Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Вона полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

   Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини); формування правильних моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

​

Психологічна готовність до навчання в школі:

   Психологічна готовність до навчання в школі складається з багатьох компонентів. Перша і найважливіша складова шкільної зрілості - фізична готовність. Її суть полягає в тому, щоб дитина йшла в школу фізично розвиненою і здоровою. Якщо ви часто буваєте на лікарняному з приводу ГРВІ, бронхітів, або дитина має хронічні захворювання - це привід батькам замислитись, чи варто дитину в 6-річному віці віддавати до школи.

   Майбутній першокласник повинен добре володіти складними рухами, бути швидким, спритним, а головне - витривалим. А тому – зміцнення нервової системи, охорона зору, слуху, голосу, формування правильної постави, дотримання режиму - це все ті фактори, на які слід звернути увагу в першу чергу.

   Наступний компонент - мотиваційна готовність. ("Хочу навчатись і знаю чому.."). В її основі лежить прагнення дитини ходити до школи та навчатися в ній. Деякі діти полюбляють зовнішні атрибути (портфель, зошити, дзвоник), але це не є визначальним для хорошого навчання. Власне навчання як серйозна, змістовна діяльність, яка приводить до певного результату важливого для самої дитини ( "Я вже вмію читати і писати") - ось що головне в мотивації до навчання.

   Дуже важливий компонент - інтелектуальна готовність. Мається на увазі, що в кінці дошкільного віку у дитини уже повинен бути сформований комплекс розумових якостей, які дозволять їй успішно засвоювати навчальний матеріал. Досить поширена думка, що інтелектуальна готовність - це вміння читати, писати, рахувати. Це важливі показники, але далеко не головні. Головне в інтелектуальній готовності, щоб дитина мала:

- достатню обізнаність про навколишній світ;

- стійку увагу;

- гарну пам'ять;

- розвинену мову;

- творчу уяву;

- щоб розуміла суть завдання , яке треба виконати;

- щоб володіла елементарними прийомами логічного мислення (вміти виділяти загальне і конкретне, знаходити протилежності, аналізувати і порівнювати, класифікувати).

   Дещо докладніше про обізнаність. В нормі, коли дитина цього віку знає своє ПІБ, ПІБ батьків, де і ким працюють, адресу, впевнено відповідає яких знає тварин, чим відрізняється день від ночі. Для більшості дітей це досить легкі питання.

   Наступний компонент - емоційно-вольова готовність. ("Мені подобається навчатись. Якщо мені щось незрозуміло, я намагатимусь бути уважним і в мене все вийде...").

   Ще до першого вересня дитина повинна бути готова до того, що кожного ранку їй потрібно ходити до школи, дотримуватись шкільного режиму, виконувати шкільні правила. Без вольових зусиль неможливе і саме навчання: вміти слідкувати за думкою вчителя, виконувати його вказівки, не займатись сторонніми справами. А як же це нелегко дитині з її досвідом імпульсивної поведінки! Без допомоги дорослих не обійтись. Але хочеться застерегти вас від різкого переходу до диктату і обмежень. ("Ось в школі тобі покажуть!") Бажано створити таку атмосферу в сім'ї,  де панує думка, що школа це цікава і відповідальна робота і це початок нового дорослого життя.

Важливим показником готовності дитини навчатися в школі є соціальна готовність, тобто готовність до взаємодії та спілкування з учителем та однокласниками (вміння слухати, розмірковувати, відстоювати власну думку).

   Розглянемо ще одну важливу складову підготовки до школи - достатній рівень підготовки руки до письма, тобто наскільки розвинена у дитини дрібна моторика руки. Всім відомо, що в школі діти вчаться не лише читати, рахувати, а й писати. Це особливо складний процес , і якщо дитина не засвоїть його вчасно, то буде потім відставати і по іншим предметам. Виходить, що і до письма дитину треба готувати завчасно.

   У дітей ще слабо розвинені дрібні м'язи руки. Отже, підготовку до формування навичок письма починати треба з тренування дрібної моторики руки:

- застібання ґудзиків;

- шнурування;

- перебирання дрібних монеток;

- складання сірників в коробку;

- перебирання крупи, тощо;

- графічні завдання в зошитах (з середньої групи). Запорука успіху - систематичність.

   У процесі тренування дрібної моторики руки удосконалюється увага, розвивається самоконтроль, планування цілісної дії. Недарма говорять, що не буває розумної голови без розумних рук.

   Якщо ваша дитина лівша - не намагайтеся її перевчити, цим ви можете затримати не лише процес підготовки до школи а й загальний розвиток вашої дитини.

 

Заповіді для батьків майбутнього першокласника.

• Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

• Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».

• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли, цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію. Постійно говоріть з дитиною.

• Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

   Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

​